Харків. Медіа. Пiдсумки

Моніторинги Інституту масової інформації завжди базуються на чіткій методології й неупереджені в оцінках. Підсумковий блог — це ще й про власні переживання й спостереження за медіаситуацією в регіоні. 

Топові теми (окрім криміналу)

Пандемія COVID-19 і позачергові вибори мера Харкова — теми, що не зникали з новинної стрічки місцевих медіа. Вони стали для харківських медійників перевіркою на професіоналізм, а для читачів — тестом на стійкість до маніпуляцій. Про вибори далі буде, а поки топ-3 «ковідних історій»:

1. «“Привитые люди не просто массово болеют, а массово умирают”, — иммунолог» — під таким заголовком вийшло інтервʼю імунолога Андрія Волянського. Лікар  без посилання на офіційні джерела заявив: «То есть, привитые люди не просто массово болеют, а массово умирают. Обработаны данные почти 700 тысяч инфицированных. За три недели в Великобритании заболело 277 504 полностью вакцинированных и 275 845 непривитых, умерло 2285 полностью привитых и 730 непривитых. Летальность среди вакцинированных заболевших около 0,8%, среди непривитых — около 0,3%» (newsroom.kh.ua).

1. Карантинний репортаж з АТБ. Його героями стали «сгорбленная старушка», що шукає сірники; «бухгалтер Марина», яка зайшла за батарейками для тонометра мами; «женщина», яка жаліється чоловікові; «финансист Анжела», що не розуміє, навіщо карантин, й просто харків’яни, обурені рішенням Кабміну: «Маразм крепчал», «полный идиотизм», «театр абсурда», «дурдом», «бардак», «чудо чудесное», «квартал 95» – какими только эпитетами ни сопровождают харьковчане свое возмущение решением Кабмина.

Вечерний Харьков

Вибори й «джинсовий король»

Результати моніторингів Інституту масової інформації та проєкту Infokrime.Kharkiv виявили найбільшого замовника немаркованої реклами та політичної джинси — тоді тимчасового, а наразі офіційно обраного очільника Харкова Ігоря Терехова.

Ще в липні медіа написали на надзвичайно «соціально значущу» тему — «Терехов завел Instagram». В.о. Харківського голови Ігор Терехов зображений як наступник померлого Геннадія Кернеса. А вже у вересні він лідирував серед інших замовників політичної джинси.

У жовтні Ігор Терехов теж був у центрі уваги, «гастролюючи» заходами, про що комплементарно розповідали в основному сюжети «Харьковских известий», а також публікації SQ, «Город Х». Тільки за пʼять днів він побував на відкритті дитсадка, на зборах громадських діячів, на зустрічі з підприємцями, у кількох школах, на встановленні острівка безпеки в спальному районі, на виставці собак та здійснив особистий прийом. Причому тема зустрічей не завжди відповідає місцю зібрання. Так, у сюжеті «Харьковских известий» «В школе №161 прошло родительское собрание с Игорем Тереховым» ідеться про те, що «Отопительный сезон в Харькове начато вовремя. В детских садах, школах, больницах тепло. Подключены уже и большинство жилых домов. Эта тема стала топовой во время встречи главы города Игоря Терехова с родительской общественностью Немышлянского района».

Звичайно, не всі матеріали, де Ігор Терехов є ньюзмейкером, є маніпулятивними. Однак констатуємо максимальну інфоактивність тодішнього виконувача обов’язків мера Харкова. Такий висновок робить і представники ОПОРИ в Харківській області. Станом на 21 жовтня 2021 року на основі даних офіційних звітів, найбільше грошей на свою передвиборчу кампанію витратив саме Ігор Терехов – понад сім мільйонів гривень.  До 21 жовтня кандидат витратив на кампанію 7,174 млн грн, з яких 1,62 млн грн – на виготовлення матеріалів передвиборної агітації, 1,297 млн грн – використання ЗМІ, 316 тис. грн – розміщення матеріалів у мережі Інтернет, 3,86 млн грн – зовнішня реклама. 

Передвиборчий період пожвавим друковані медіа. У жовтні в Харкові активно роздавалися газети чотирьох кандидатів на посаду міського голови: Михайла Добкіна, Олександра Скорика, Дмитра Марініна та Ігоря Терехова. 

ОПОРА

Правоохоронці, журналісти й нежурналісти 

Протягом поточного року правоохоронні органи Харківської області здійснювали досудове розслідування у 24 кримінальних провадженнях, які стосувалися перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (у тому числі за ч. 1 ст. 171 Кримінального Кодексу України). Ще 12 злочинів залишаються без рішень. За 2021 рік можемо констатувати більшу відкритість правоохоронних органів і готовність обговорювати болючі питання. У травні й жовтні відбулися зустрічі в Харківській обласній прокуратурі, у тому числі за участю першого заступника керівника обласної прокуратури Володимира Лимара. 

Про взаємодію з журналістами говорила й речниця територіального управління НАБУ в Харківській області Майя Каштан під час дискусії в Харкові «Як зберегти якісну журналістику для суспільства?» від Комісії з журналістської етики. 

Поряд із захистом прав журналістів стоїть не менш важливе питання — відокремлення медійників від осіб, які тільки імітують журналістську діяльність, не маючи регулярних публікацій, систематично порушуючи професійні стандарти чи зовсім не працюючи в ЗМІ. Псевдожурналісти використовують посвідчення як засіб захисту своїх подекуди протиправних дій. Останній такий випадок стався у грудні:

Скан Харківської обласної прокуратури

Обговорення проблеми так званих «корочек» поставало й під час дискусії на  Правозахисному форумі «Свобода вираження поглядів в часи збройного конфлікту». Прийняття змін до закону про медіа могло б покращити ситуацію, бо наразі бачимо зниження довіри до журналістів. 

«Бантик»

Цьогоріч ІМІ особливо активним був у регіонах: онлайнтренінги, вебінари й польові тренування, — усе це принесло результати.

Жовтневий моніторинг виявив, що показники відповідності професійним стандартам  в харківських онлайн-медіа є доволі високими й коливаються від 97,3% до 70%. Основні порушення стосувалися дотримання критерію збалансованості — 81,6% відповідності. Відокремлення фактів і коментарів становить 86,4% відповідності, а достовірність — 88,8%. 

А серпневий виявив позитивні зрушення щодо використання, тобто невикористання «мови ворожнечі» в харківських онлайнвиданнях. У 2019 році відсоток неприйнятних формулювань щодо етнічних груп, жінок/чоловіків і літніх/молодих людей становив 1,54%. 2020-го відсоток зменшився до 0,5%. Цьогорічний моніторинг десяти регіональних ЗМІ з 9 по 11 серпня 2021 року* не виявив жодного порушення у 855 матеріалах.

Сподіваймося, що 2022-й стане для харківських медійників часом поступу до абсолютного дотримання професійних стандартів й обійдеться без нападів і перешкоджань.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.